uasiligh.ru

Розвиток лижного спорту після великої жовтневої соціалістичної революції

сторінки: 12

Широкий розвиток лижного спорту в нашій країні почалося після Великої Жовтневої соціалістичної революції. У 1918 р з ініціативи В. І. Леніна був створений Всевобуч, в програму якого був включений і лижний спорт. У підрозділах Всевобуча лижний спорт отримав велике поширення.

У цих підрозділах формувалися лижні загони, які використовувалися в деяких бойових операціях в період громадянської війни. Особливо відзначилися загони в Карелії при розгромі білогвардійського повстання взимку 1921-1922 рр. (Кімасозерская операція).

Незважаючи на важке становище, в якому перебувала молода Радянська республіка в роки громадянської війни, коли все було підпорядковане інтересам боротьби з інтервенцією і внутрішньої контрреволюції, лижний спорт в країні продовжував розвиватися. Роль тренерів в суспільствах і клубах лижників виконували інструктори Всевобуча, які були кращими лижниками того часу.

Проводилися і змагання на першість РРФСР, на яких регулярно розігрувалася гонка на 30 км. З 1921 р в програму Всеукраїнських змагань включалися і гонки серед жінок спочатку на дистанцію 3 км, потім на 4,5 і 5 км.

У 1924 р вперше було проведено першість СРСР з лижних гонок. Першими чемпіонами СРСР стали Д. Васильєв і А. Михайлова-Пенязева. У 1926 р програма змагань з лижного спорту розширилася: крім лижних гонок, були проведені стрибки на лижах з трампліну.

До кінця двадцятих років змагання починають проводитися на трасах, що включають пересічені ділянки місцевості. Різноманітність рельєфу, на якому проводилися гонки, зажадало розширення застосовуваного лижниками арсеналу технічних засобів. З`являються нові лижні ходи: попеременний четирехшажний ( «вперекідку») і одночасний трехшажний.

Змагання на пересіченій місцевості спричинили за собою модернізацію лижного інвентарю. Лижі і особливо палиці стали коротшими, з`явилися шкіряні черевики, жорсткі кріплення, лижні палиці обладнуються петлею. Велике значення в поширенні і вдосконалення інвентарю мала організована в ті роки в Москві спеціальна лижна виставка.

Лижна техніка не тільки поповнюється новими ходами, але і вдосконалюється за рахунок внесення в лижні ходи деяких змін в техніці, що сприяють підвищенню швидкості пересування.

Серед спортсменів - переможців всесоюзних лижних змагань, крім Д. Васильєва, в ці роки з`являються нові імена: Л. Бессонов, H. Павлов, Д. Додонов, Р. Чистякова, В. Гусєва та ін.

Велику роль у розвитку масового фізкультурного руху в країні, в тому числі лижного спорту, відіграла постанова ЦК РКП (б) від 13 липня 1925 г. «Про завдання партії в галузі фізичної культури». Особливе значення стала набувати популяризація спорту в країні. Великого поширення в ці та в наступні роки отримали лижні походи. У 1927 р Д. Васильєв, А. Немухін, В. Дементьєв і Б. Савін зробили лижний перехід по маршруту: Москва - Осло (Норвегія), пройшовши за 29 ходових днів 2150 км. Стали традиційними зіркові пробіги, присвячені річниці Червоної Армії. У таких пробігах брали участь десятки тисяч бійців і командирів. У 1931 р в честь VI з`їзду Рад була організована «Всесоюзна зоряна воєнізована естафета праці і оборони», під час якої з усіх кінців країни до Москви прибуло понад 70 тисяч лижників. У 1935 р п`ять комсомольців-прикордонників - К. Бражников, Є. Єгоров, А. Куликов, І. Попов і А. Шевченко здійснили найдовший і найскладніший в історії лижного спорту похід за маршрутом Байкал - Мурманськ. Шлях через тундру і тайгу в 9 тисяч кілометрів, в складних метеорологічних умовах вони пройшли за 151 ходової день.

Поділися в соціальних мережах:

Схожі
Лижний спорт в дореволюційній росіїЛижний спорт в дореволюційній росії
» » Розвиток лижного спорту після великої жовтневої соціалістичної революції